. Дніпровська гімназія № 113 Дніпровської міської ради

 





Дошкільний підрозділ

 
 
 

  Запрошуємо до дошкільного ПІДРОЗДІЛУ "Лелеченя" ГІМНАЗІЇ № 113 ДМР

 
 
 

 

Загартування дітей дошкільного віку

Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування значних зусиль на формування міцного здоров’я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи, зокрема:

  • прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;

  • провітрювання дитячої кімнати та спальні;

  • обливання;

  • обтирання;

  • вмивання прохолодною водою.

 

      У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважно спостерігати за дитиною.
     Загартовувати – це означає систематично, багаторазово, дозовано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіологічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури.
     Головне завдання батьків у процесі загартування – створювати для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміцнити вроджені захисні сили організму.

 

 

Коли і як починати загартовувати дитину?

 

   Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетворяться на спосіб життя дитини.

     Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здорова, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних процедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вимити шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.

 Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не має перевищувати +18…+20 ̊С, а вода для умивання  не вище ніж +17  ̊С. Провітрювати кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження – уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.
     Загартовування водою слід проводити поступово – через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 ̊С, водночас уважно стежити за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.
 Iноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зокрема у зв’язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно відновити, проте продовжувати  за температури води не нижче +23 ̊С і меншої тривалості самої процедури.

 

  Які способи загартовування рекомендувати батькам дошкільників?


       Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з сімейним лікарем. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи загартування. 

Одягати дитину відповідно до температури повітря. Одяг дитини необхідно добирати відповіднодо погодних умов і рівня її фізичної активності. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі.  Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла. Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.
          Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помешканні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахлю чи ламінату, застеленому на бетонну плиту.

У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці. Гуляти на свіжому повітрі за будь-якої погоди.

 

Дитячий садок - підготовка до школи чи розвиток дитини?

 

Основне завдання сучасної освіти - розвивати дитину як неповторну індивідуальність, формувати в неї необхідність самостійної пізнавальної діяльності.

Психологи вважають, що дошкільний та молодший шкільний вік несуть в собі великі нереалізовані можливості в пізнанні оточуючого світу. Плідним ґрунтом для цього є навчальна діяльність, як джерело для цілеспрямованої роботи думки, розвитку життєво важливих властивостей особистості та активності дитини.

Найпершим суспільним середовищем для дитини є дошкільний заклад, головне призначення якого - соціальна адаптація до умов життя в товаристві незнайомих дітей і дорослих, виховання ціннісного ставлення до природи, людей, самої себе. Саме дитячий садок має забезпечити фізичне, психічне здоров'я дитини, її різнобічний гармонійний розвиток, набуття життєвого досвіду, стати своєрідним посередником між сім'єю та широким світом. Суспільству необхідні життєздатні, самостійні, практично вмілі, творчі особистості з розвиненим почуттям відповідальності, гідності, совісті, тому пріоритетним є ціннісний, морально -соціальний розвиток особистості з перших років її життя.

Зазначимо, що керуючись провідними нормативними освітніми документами України, наш колектив прагне створити свою модель дошкільної освіти в умовах навчально-виховного об'єднання, реалізуючи при цьому концепцію гуманізації та орієнтуючись на особистість кожного вихованця.

К.Д. Ушинський писав: «Жоден наставник не повинен забувати, що його найголовніший обов'язок полягає в тому, щоб привчити вихованців до розумової праці, і що цей обов'язок важливіший, ніж передача знань з самого предмета»1. В усі епохи наставник - вважався найчистішим,

 

 К.Д. Ушинський. Повне зібрання творів, т.З, ст..234


найглибшим джерелом знань, звідки вихованець здобуває для себе мудрість оволодіння наукою, кращі зразки мови і мовлення, способів пізнання. Сьогодні педагог - це не тільки представник науки, він представник особливого мистецтва. В ньому поєднуються можливості розкривати, передавати науку іншим, жити наукою, надихати її силою слова, своєї уяви, своїх оцінок.

Покоління першокласників змінюються. Оволодіння змістом і способами навчання пересунулося на більш ранішній час, і шестирічки, безумовно, просуваються на шляху свого пізнання інтенсивніше, ніж їх однолітки 15-20 років тому. Вихователі нашого дошкільного підрозділу впевнені в тому, що потрібно не передавати ідеї, а заново відкривати їх разом із дитиною; що шлях до пізнання лежить через зв'язки, а не через окремі явища; що важливе розуміння, а не навички. Навчити дітей аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, проводити найпростіші аналогії - це означає великою мірою підготувати їх до успішного навчання.

Жваво реагуючи на все невідоме, нове та цікаве, діти спочатку запам'ятовують і відмічають загалом суто зовнішні, добре помітні, але часто несуттєві ознаки об'єкта пізнання. Прагнення зрозуміти побачене чи почуте поки що не властиве дітям дошкільного віку: їхні пізнавальні потреби задовольняються вже при самому сприйманні зовнішнього образу нового предмета, цікавої інформації.

Великі педагоги як минулого, так і сучасності, зазначають, що діти дошкільного віку можуть здобувати знання не лише з книги, а й у грі, бо гра для них - праця... Граючись, дитина забуває, що навчається мислити, причому не втомлюється. Кожна гра виконує різні функції - збагачує пізнавальний досвід дитини, розвиває мислення, мову, уяву. Пізнаючи великий і складний світ навколо себе, маленька людина прагне самоутвердитися в ньому, виявити себе як особистість.

Перші враження дитинства залишаються на все життя, утворюючи фундамент особистості. Від того, що запам'ятають дитячі голівки, чи навчаться вони співчувати, робити чуйні вчинки, залежить те, якими стануть дівчата і юнаки у XXI столітті. Ми розуміємо, що виховання вимагає великої віддачі енергії серця. Ми отримуємо, тільки віддаючи, і лише так можна виховати добре, любляче, самовіддане серце.

Дитячий садок, на наш погляд, - особливий заклад: це, по суті, друга оселя для працівників і дітей. А оселю завжди хочеться прикрасити, зробити затишною й теплою, не схожою на інші. І головне в ній - не стільки зовнішня краса, скільки позитивна емоційна атмосфера, аура творчості, яка повинна перейти до школи.