. Навчально-виховне об'єднання №113 ДМР

 





Дошкільне відділення

 
 
 

  Запрошуємо до дошкільного відділення "Лелеченя" Комунального закладу освіти "Навчально-виховного об’єднання №113"

 
 
 
 
   
 

 

Тема експериментальної діяльності:

«Створення моделі розвитку інноваційної особистості в умовах навчально-виховного процесу в Школі-родині»

 

 

 

Дитячий садок - підготовка до школи чи розвиток дитини?

 

 

 

Юрчишина О.Г. , директор НВО №113

 

Основне завдання сучасної освіти - розвивати дитину як неповторну індивідуальність, формувати в неї необхідність самостійної пізнавальної діяльності.

Психологи вважають, що дошкільний та молодший шкільний вік несуть в собі великі нереалізовані можливості в пізнанні оточуючого світу. Плідним ґрунтом для цього є навчальна діяльність, як джерело для цілеспрямованої роботи думки, розвитку життєво важливих властивостей особистості та активності дитини.

Найпершим суспільним середовищем для дитини є дошкільний заклад, головне призначення якого - соціальна адаптація до умов життя в товаристві незнайомих дітей і дорослих, виховання ціннісного ставлення до природи, людей, самої себе. Саме дитячий садок має забезпечити фізичне, психічне здоров'я дитини, її різнобічний гармонійний розвиток, набуття життєвого досвіду, стати своєрідним посередником між сім'єю та широким світом. Суспільству необхідні життєздатні, самостійні, практично вмілі, творчі особистості з розвиненим почуттям відповідальності, гідності, совісті, тому пріоритетним є ціннісний, морально -соціальний розвиток особистості з перших років її життя.

Зазначимо, що керуючись провідними нормативними освітніми документами України, наш колектив прагне створити свою модель дошкільної освіти в умовах навчально-виховного об'єднання, реалізуючи при цьому концепцію гуманізації та орієнтуючись на особистість кожного вихованця.

К.Д. Ушинський писав: «Жоден наставник не повинен забувати, що його найголовніший обов'язок полягає в тому, щоб привчити вихованців до розумової праці, і що цей обов'язок важливіший, ніж передача знань з самого предмета»1. В усі епохи наставник - вважався найчистішим,

 

 К.Д. Ушинський. Повне зібрання творів, т.З, ст..234


найглибшим джерелом знань, звідки вихованець здобуває для себе мудрість оволодіння наукою, кращі зразки мови і мовлення, способів пізнання. Сьогодні педагог - це не тільки представник науки, він представник особливого мистецтва. В ньому поєднуються можливості розкривати, передавати науку іншим, жити наукою, надихати її силою слова, своєї уяви, своїх оцінок.

Покоління першокласників змінюються. Оволодіння змістом і способами навчання пересунулося на більш ранішній час, і шестирічки, безумовно, просуваються на шляху свого пізнання інтенсивніше, ніж їх однолітки 15-20 років тому. Вихователі нашого дошкільного підрозділу впевнені в тому, що потрібно не передавати ідеї, а заново відкривати їх разом із дитиною; що шлях до пізнання лежить через зв'язки, а не через окремі явища; що важливе розуміння, а не навички. Навчити дітей аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, проводити найпростіші аналогії - це означає великою мірою підготувати їх до успішного навчання.

Жваво реагуючи на все невідоме, нове та цікаве, діти спочатку запам'ятовують і відмічають загалом суто зовнішні, добре помітні, але часто несуттєві ознаки об'єкта пізнання. Прагнення зрозуміти побачене чи почуте поки що не властиве дітям дошкільного віку: їхні пізнавальні потреби задовольняються вже при самому сприйманні зовнішнього образу нового предмета, цікавої інформації.

Великі педагоги як минулого, так і сучасності, зазначають, що діти дошкільного віку можуть здобувати знання не лише з книги, а й у грі, бо гра для них - праця... Граючись, дитина забуває, що навчається мислити, причому не втомлюється. Кожна гра виконує різні функції - збагачує пізнавальний досвід дитини, розвиває мислення, мову, уяву. Пізнаючи великий і складний світ навколо себе, маленька людина прагне самоутвердитися в ньому, виявити себе як особистість.

Перші враження дитинства залишаються на все життя, утворюючи фундамент особистості. Від того, що запам'ятають дитячі голівки, чи навчаться вони співчувати, робити чуйні вчинки, залежить те, якими стануть дівчата і юнаки у XXI столітті. Ми розуміємо, що виховання вимагає великої віддачі енергії серця. Ми отримуємо, тільки віддаючи, і лише так можна виховати добре, любляче, самовіддане серце.

Дитячий садок, на наш погляд, - особливий заклад: це, по суті, друга оселя для працівників і дітей. А оселю завжди хочеться прикрасити, зробити затишною й теплою, не схожою на інші. І головне в ній - не стільки зовнішня краса, скільки позитивна емоційна атмосфера, аура творчості, яка повинна перейти до школи.