Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування значних зусиль на формування міцного здоров’я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи, зокрема:

• прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;

• провітрювання дитячої кімнати та спальні;

• обливання;

• обтирання;

• вмивання прохолодною водою.

      У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважно спостерігати за дитиною.
     Загартовувати – це означає систематично, багаторазово, дозовано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіологічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури.
     Головне завдання батьків у процесі загартування – створювати для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміцнити вроджені захисні сили організму.

Коли і як починати загартовувати дитину?

   Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетворяться на спосіб життя дитини.

     Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здорова, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних процедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вимити шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.

 Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не має перевищувати +18…+20 ̊С, а вода для умивання – не вище ніж +17  ̊С. Провітрювати кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження – уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.
     Загартовування водою слід проводити поступово – через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 ̊С, водночас уважно стежити за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.
 Iноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зокрема у зв’язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно відновити, проте продовжувати  за температури води не нижче +23 ̊С і меншої тривалості самої процедури.

  Які способи загартовування рекомендувати батькам дошкільників?

       Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з сімейним лікарем. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи загартування. 

Одягати дитину відповідно до температури повітря. Одяг дитини необхідно добирати відповіднодо погодних умов і рівня її фізичної активності. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі.  Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла. Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.
          Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помешканні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахлю чи ламінату, застеленому на бетонну плиту.

У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці. Гуляти на свіжому повітрі за будь-якої погоди.

Дитячий садок - підготовка до школи чи розвиток дитини?

Основне завдання сучасної освіти - розвивати дитину як неповторну індивідуальність, формувати в неї необхідність самостійної пізнавальної діяльності.

Психологи вважають, що дошкільний та молодший шкільний вік несуть в собі великі нереалізовані можливості в пізнанні оточуючого світу. Плідним ґрунтом для цього є навчальна діяльність, як джерело для цілеспрямованої роботи думки, розвитку життєво важливих властивостей особистості та активності дитини.

Найпершим суспільним середовищем для дитини є дошкільний заклад, головне призначення якого - соціальна адаптація до умов життя в товаристві незнайомих дітей і дорослих, виховання ціннісного ставлення до природи, людей, самої себе. Саме дитячий садок має забезпечити фізичне, психічне здоров'я дитини, її різнобічний гармонійний розвиток, набуття життєвого досвіду, стати своєрідним посередником між сім'єю та широким світом. Суспільству необхідні життєздатні, самостійні, практично вмілі, творчі особистості з розвиненим почуттям відповідальності, гідності, совісті, тому пріоритетним є ціннісний, морально -соціальний розвиток особистості з перших років її життя.

Зазначимо, що керуючись провідними нормативними освітніми документами України, наш колектив прагне створити свою модель дошкільної освіти в умовах навчально-виховного об'єднання, реалізуючи при цьому концепцію гуманізації та орієнтуючись на особистість кожного вихованця.

К.Д. Ушинський писав: «Жоден наставник не повинен забувати, що його найголовніший обов'язок полягає в тому, щоб привчити вихованців до розумової праці, і що цей обов'язок важливіший, ніж передача знань з самого предмета»¹. В усі епохи наставник - вважався найчистішим,

 К.Д. Ушинський. Повне зібрання творів, т.З, ст..234